Регуляторні пропозиції щодо стейблкоїнів
Центральний банк запропонував комплекс правил для регулювання обігу стейблкоїнів. Основна мета цих правил – забезпечити повний державний контроль над усіма операціями, пов’язаними зі стейблкоїнами, як зазначено у звіті регулятора “Стейблкоїни: напрямки розвитку”. Регулятор допускає, що стабільні токени можуть бути прив’язані як до національної валюти, так і до іноземної. У випадку прив’язки до іноземної валюти, емітенти стейблкоїнів будуть зобов’язані обмінювати їх на національну валюту за заздалегідь встановленим курсом. Стейблкоїни розглядаються виключно як інструмент для інвестицій або транскордонних розрахунків.
Механізми проведення операцій
Угоди зі стейблкоїнами планують дозволити здійснювати виключно на спеціалізованих платформах або через ліцензовані пункти обміну. Для національних токенів посередниками виступатимуть оператори інформаційних систем, тоді як для іноземних – криптообмінники. Оператори будуть відповідати за функції контролю: перевірку смарт-контрактів, ідентифікацію перших та останніх власників стейблкоїнів у відкритих мережах, а також отримувачів проміжних платежів.
Захист прав власників
Відповідно до запропонованого плану, у разі бажання власника повернути стейблкоїни, йому має бути виплачена сума, що відповідає номіналу токена, незалежно від поточних ринкових коливань. Ці ризики лягають на емітента. Власник має право вимагати повернення коштів у будь-який час, а емітент зобов’язаний виконати це протягом трьох робочих днів. У разі значної ринкової кризи емітент може тимчасово призупинити випуск та прийом токенів, повідомивши про це регулятора.
Вимоги до емітентів
Регулятор встановлює жорсткі вимоги до забезпечення емісії стейблкоїнів. Приватні компанії-емітенти повинні будуть надавати заставу у вигляді цінних паперів або грошових коштів. Ці активи мають зберігатися окремо та контролюватися незалежною стороною, наприклад, цифровим депозитарієм. Вартість застави повинна перевищувати номінал випущених токенів щонайменше на 2%. Якщо емітентом є банк, окремий заставний механізм не вимагається, оскільки надійність банку гарантується його власною діяльністю, що перебуває під наглядом регулятора. Кошти, що складають забезпечення, дозволено інвестувати виключно в державні облігації, депозити в надійних банках або облігації великих компаній з високим кредитним рейтингом. Регулятор наполягає на диверсифікації цих вкладень для мінімізації ризиків. Вартість забезпечення планується перевіряти щоденно, а в періоди масового повернення токенів – навіть щогодини.
Звітність та відповідальність
Емітентам буде висунуто вимогу регулярно розкривати інформацію щодо операцій зі стейблкоїнами: щоденно звітувати про обсяги випущених токенів та розмір забезпечення, щомісячно – про напрямки інвестування коштів та потенційні ризики, а також щорічно – надавати фінансову звітність, перевірену незалежними аудиторами. У разі порушень, емітенту загрожують санкції: виключення токенів з реєстру, штрафи, вимоги щодо поповнення забезпечення або заборона на подальший випуск стейблкоїнів. Якщо емітент виявиться неплатоспроможним, він може бути визнаний банкрутом. У такому випадку виплати власникам стейблкоїнів будуть здійснюватися насамперед за рахунок застави, а при її нестачі – з іншого майна емітента.
Відтермінування законодавчих змін
Набуття чинності урядового законопроекту щодо контролю за обігом криптовалют в Україні було відкладено щонайменше на два тижні. Влада планувала, що нові норми почнуть діяти з 1 липня.
Резюме Crypto Top: Запропоновані регуляторні заходи вказують на прагнення центрального банку інтегрувати стейблкоїни у фінансову систему під суворим контролем, що може як сприяти їх прийняттю, так і обмежити інновації. Це створює новий рівень невизначеності для ринку стейблкоїнів у зазначеній юрисдикції.