Державна дума Росії у остаточному, третьому читанні ухвалила закон, який встановлює порядок вилучення та арешту криптовалюти у межах кримінальних справ.
Законопроект внесений урядом та підтверджує статус криптовалюти як майна. Автори ініціативи пояснили необхідність закону тим, що у кримінальному та кримінально-процесуальному праві статус криптовалюти досі не був закріплений, ускладнюючи розслідування злочинів та майнові вимоги.
При вилученні цифрових активів у протоколі пропонується обов'язково фіксувати тип активу, його обсяг, адреси-ідентифікатори гаманців. Пристрої, носії інформації та доступи до криптогаманців підлягають обов'язковому зберіганню в опечатаному вигляді. За наявності технічної можливості арештовану криптовалюту дозволяється перекладати на спеціальний державний гаманець.
Законодавство фактично легалізує методи роботи, що вже склалися на практиці. При вилученні холодних гаманців правоохоронці забирають фізичні пристрої, на яких зберігають дані. У разі гарячих гаманців доступ можливий через ключі, а інформацію силовики фіксують за допомогою скріншотів і документують.
Власне порядок переведення та зберігання вилученої та заарештованої криптовалюти законопроект віддає визначати урядовцям. Майбутній закон дозволяє російським держорганам заради арешту/конфіскації взаємодіяти із закордонними криптобіржами.
Законопроект повинен буде затвердити Раду Федерації та підписати президент. Закон набуде чинності за 10 днів після офіційної публікації.
Раніше Конституційний суд РФ дозволив росіянам захищати у судах свої права на цифрову валюту, навіть якщо та не задекларована у податковій службі. Однак Конституційний суд ухвалив усунути прогалину в законодавстві, через яку подавати відомості про крипт мають лише майнери.